Небеса просторі, як глибінь ріки
Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвенить, як струна,
Зажурилась квітка, сніг, вода.

Зажурлива пора, очей зачарування,
Які приємні дні прощальної краси,
Люблю я природи зав’ядання,
В багрець і золото одягнуті ліси

... Читати далі »