Небеса просторі, як глибінь ріки
Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвенить, як струна,
Зажурилась квітка, сніг, вода.
Зажурлива пора, очей зачарування,
Які приємні дні прощальної краси,
Люблю я природи зав’ядання,
В багрець і золото одягнуті ліси
Хорошою традицією у школі стало проведення на початку вересня свята урожаю і квітів. Цьогоріч воно видалося особливим і неповторним.
|